Верховний Суд постановою від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 задовольнив позов підприємства – платника ПДВ, в якому той просив скасувати рішення податківців про відмову в реєстрації податкових накладних.
Суть спору в тому, що рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства при відсутності конкретних підстав для відмови в реєстрації. Тобто контролери вказали лише, що причиною неприйняття податкових накладних є: надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства і/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Так, суд встановив:
- у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування контролери повинні зазначати не лише загальне посилання на відповідний пункт документа, який визначає критерії ризиковості, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної;
- від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної;
- загальне посилання на вичерпний перелік документів не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий;
- недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу. Внаслідок цього у контролерів виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. На думку суду, це призвело до прояву суб’єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов’язки, мета яких – реєстрація податкової накладної;
- недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Отже, суд визнав, що неконкретизація переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної позбавляє платника податку можливості надати контролюючому органу необхідний пакет документів. Відповідно, для контролюючого органу створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції – прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Звісно, такі рішення є незаконними.
Крім того, Верховний Суд нагадав, що така правова позиція вже неодноразово ним висловлювалась, зокрема у постановах від 23.10.2018 р. у справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 р. у справі № 0940/1240/18.