11 листопада 2023р. Національний банк України скоротив граничні строки розрахунків за операціями з експорту аграрних товарів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД: 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 (насіння соняшнику), 1507 (олія соєва), 1512 (олія соняшникова), 1514 (олія ріпакова), 2306 (макуха), до 90 календарних днів. До цього, починаючи з 5 квітня 2022 року граничні строки розрахунків для таких операцій були встановлені на рівні 180 календарних днів.
Зазначені зміни прийнято постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2023 року № 145 “Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67 “Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів”
Такі зміни, за поясненнями НБУ, покликані посилити дисципліну дотримання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та забезпечити повернення валютної виручки в установлені граничні строки розрахунків за окремими операціями з експорту товарів.
В свою чергу, Кабінет міністрів України, ухвалив новий порядок експорту аграрної продукції, за яким експортувати її зможуть лише експортери, включені у Державний аграрний реєстр, або компанії, що отримали ліцензію на такий експорт. Новий порядок експорту починає діяти вже з 1 листопада 2023р. При цьому, експортувати зерно зможуть лише компанії, які зареєстровані у Державному аграрному реєстрі. При цьому, для включення до реєстру компанія має відповідати певним критеріям, зокрема має бути платником ПДВ на 23 лютого 2022 року та на момент подачі заявки до реєстру та не мати досвіду неповернення валютної виручки в Україну. При цьому, компанії, які не підпадатимуть під ці критерії, проходитимуть більш жорсткий контроль – вони повинні будуть отримати ліцензію на проведення експорту аграрної продукції.
Щодо наведеного вище, слід зазначити, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за операціями з експорту та імпорту товарів, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми заборгованості (вартості не до поставленого товару або не до отриманою валютної виручки за зовнішньо-економічним контрактом.
У разі прострочення термінів, альтернативними діями для резидентів, з метою уникнення застосування з боку контролюючих органів штрафних санкцій, є звернення до Міністерства економіки України, з метою отримання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ.
У раз виникнення будь-яких ускладнень або необхідності вирішення питань, просимо звертатись до нашої компанії, у зручний для Вас спосіб.
Ми залюбки наддамо правову допомогу з будь-яких питань права, оподаткування та провадження зовнішньо-економічної діяльності, а також консультації щодо оптимальних правових шляхів уникнення негативних наслідків. Крім того, у разі потреби, ми допоможемо підготувати пакет документів та отримати висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ.