Чи потрібно складати акцизні накладні, мати акцизнісклади, у разі ввезення на митну територію України багатофункціональних добавок до мастильне-охолоджуючих рідин, з метою їх подальшого продажу.
Відповідно до п. п. 212.1.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – Податковий кодекс), платником акцизного податку є також особа-суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України.
В такому різі об’єктом оподаткування, згідно з п. п. 213.1.3 Податкового кодексу, є операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.
Крім того, відповідно до п. п. 213.1.12 Податкового кодексу, об’єктом оподаткування також є операції з реалізації з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:
– отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
– ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією.
Визначення товарів, що відносяться до підакцизних, наведено в Податковому кодексі.
Відповідно до 14.1.145 Податкового кодексу, підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку. Врахуємо, що за п. п. 14.1.1411 Податкового кодексу, пальне – це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.
Звернувшись до пп.215.3.4 Податкового кодексу побачимо, що пальним вважається товар з кодом за УКТ ЗЕД «3811900000» з описом «Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти: інші» та ставкою податку 245 євро за 1000 літрів.
Таким чином, підприємство, що імпортує товар з кодом УКТ ЗЕД 3811900000 з метою наступного продажу, є платником акцизного податку, а товар вважається підакцизним.
Нагадаємо, що податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації (п. п. 222.2.1 Податкового кодексу). За такими правилами (п. 218.1 – п.218.2 Податкового кодексу):
– суми податку з товарів (продукції), які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податку самостійно, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку;
– податок із підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, обчислюється у національній валюті за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, причому, до початку здійснення реалізації пального (п. п. 212.3.4 Податкового кодексу). Реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального відповідної заяви. Податкові органи ведуть реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками цього податку.
Необхідність складання акцизних накладних
Платники акцизного податку складають акцизні накладні в обов’язковому порядку відповідно до вимог ст. 231 Податкового кодексу.
Зокрема, відповідно до п. 231.3 ст.231 Податкового кодексу, акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального чи в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.
Детальна інформація про складання акцизних накладних висвітлена в Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.11. 2020 року № 729. Ми ж відмітимо лише декілька аспектів.
По-перше, для пального передбачені акцизні накладні форми «П», та розрахунки коригування акцизної накладної форми «П».
По-друге, акцизна накладна, розрахунок коригування акцизної накладної складаються та подаються до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі акцизних накладних за допомогою засобів телекомунікаційних систем в електронній формі.
По-третє, акцизна накладна форми «П» складається в день ввезення на митну територію України пального чи в день реалізації пального у разі кожної повної або часткової операції з реалізації пального. У разі відсутності реєстрації акцизної накладної (першого та/або другого примірника акцизної накладної), платник має право у межах 1095 днів з дати проведення операції з реалізації або ввезення пального на митну територію України, яка відбулась починаючи з 1 липня 2019 року, зареєструвати акцизну накладну (перший та/або другий примірник акцизної накладної) в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
По-четверте, залежно від виду операції особа-постачальник складає акцизну накладну в одному або двох примірниках. У відповідному рядку зазначається цифровий код операції для акцизної накладної, яка складається в одному примірнику, зокрема, «4» – ввезення (імпорт) пального на митну територію України. Підставою для зазначення в акцизній накладній коду операції «4» є митна декларація, оформлена відповідно до вимог Митного кодексу України, а у разі переміщення пального митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України, акцизна накладна не складається. Відмітимо, що в одному примірнику складається також акцизна накладна при реалізації пального суб’єкту господарювання, який не є платником (код «3»), при реалізації пального отримувачу, який не є суб’єктом господарювання (код «6»).
Специфіка виписки акцизних накладних залежить від напрямків використання пального.
Щодо обов’язкової наявності складів
Щоб роз’яснити це питання, звернемося до вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі – Закон №481). Терміни «пальне» в цьому Законі вживається у значеннях, наведених у Податковому кодексі, а отже пальним вважається товар з кодом за УКТ ЗЕД «3811900000».
Відповідно до ст. 15 Закону №481, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
До відома
Згідно ст. 1 Закону №481:
оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;
зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
При цьому, суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на підставі вимог (ст. 15 Закону №481):
1. Кожне місце оптової торгівлі пальним
Місце оптової торгівлі пальним – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;
Річна плата за ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, складає 5000 гривень (за кожне таке місце).
або
2. Кожне місце зберігання пального
Місце зберігання пального – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Річна плата за ліцензію на право зберігання пального складає 780 гривень.
Звертаємо увагу, що за відсутності місць оптової торгівлі пальним суб’єкти господарювання отримують одну ліцензію – на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання. Річна плата за ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, складає 10000 гривень.
Таким чином, підприємству, що імпортує пальне, а потім здійснює відразу продаж (оптом), не обов’язково мати місця оптової торгівлі пальним (споруд та/або обладнання, та/або єдностей). За наявності відповідної ліцензії це дозволено чинним законодавством.
Згідно ст. 15 Закону №481:
Імпорт пального здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання, що імпортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.
Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
До речі, місцем роздрібної торгівлі пальним є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування. Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Таким чином, підприємство, що імпортує пальне, а потім здійснює роздрібну торгівлю, повинне мати місце роздрібної торгівлі пальним (споруди та/або обладнання, та/або єдності). Втім, роздрібною торгівлею пальним, що потребує отримання ліцензії, вважається тільки діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції /автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції /газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Щодо акцизного складу та його розпорядника
Відповідно до п. п. 14.1.6. Податкового кодексу, акцизний склад – це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
В свою чергу, розпорядником акцизного складу вважається суб’єкт господарювання, суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (пп.14.1.224 Податкового кодексу).
А розпорядником акцизного складу пересувного (пп.14.1.224–1. Податкового кодексу) є суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу (незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб): ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок; реалізує або зберігає пальне.
До речі, при переході від одного суб’єкта господарювання до іншого права власності на пальне, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.
Нагадаймо, що в п. 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 408 (далі – Постанова №408) уточнено: реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального та/або акцизних складів.
При цьому, обсяги ввезеного на митну територію України пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (п. 28 Порядку №408):
1. Зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників акцизного податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД та умовним кодом 2711;
2. Розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення або акцизними складами, які є ліцензійними митними складами, на яких здійснюється митне оформлення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником акцизного податку – розпорядником таких акцизних складів пересувних/ акцизних складів.
Звертаємо увагу, що згідно пп.14.1.212 Податкового кодексу, реалізацією пального є будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального (з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати) на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
– до акцизного складу пересувного;
– для власного споживання чи промислової переробки;
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, зокрема, у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
Отже, підприємство-платник акцизного податку, власник імпортованого товару, буде розпорядником акцизного складу пересувного в разі, якщо з використанням транспортного засобу (незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб) ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок. Буде він мати цей статус і в разі фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з митного складу до акцизного складу пересувного.
Далі ж, чи буде імпортер товару розпорядником акцизного складу, залежить від напрямку транспортування товару. Головне управління ДПС у Харківській області наголошує (https://kh.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/453195.html), що реєстрації в якості акцизного складу підлягають лише ті об’єкти (приміщення, території) на яких здійснюється вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, тобто його фізичний обіг. А проводиться реєстрація акцизного складу виключно особою, що зареєстрована – платником акцизного податку, безпосередньо виконує вказані види діяльності на зазначених об’єктах та має право власності або користування ними.