Розглянемо ситуацію: сільськогосподарське підприємство має власний автомобіль зі спеціальним обладнанням («бензовоз»), ємністю 2 м3, офіційно отримує пальне в місці роздрібного продажу пального, тобто на автозаправній станції (АЗС), що йому не належить. Отримане пальне транспортується цим автомобілем відразу до поля, де здійснюється заправлення ним власної техніки (тракторів, комбайнів тощо). Тобто, пальне взагалі нікому не реалізується, воно використовується тільки для власних потреб (до 300 м3 в рік). Стаціонарних ємностей для зберігання пального підприємство не має.
Відповідно до змін, що з 01.07.2019р. вносяться Законом №26281 до ПКУ, постає питання: чи буде за таких умов у цього підприємства «акцизний склад пересувний», а якщо ні, то чи потрібно якимось чином показувати ДФС, що підприємство транспортуємо пальне?
Так, відповідно до положень пп.14.1.6 Податковий кодекс України від 02.12.10р. № 2755-VI (далі – ПКУ), акцизного складу у підприємства не буде, адже ним є, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального. Такого приміщення (території), де є стаціонарні ємності зі зберігання пального, у даного підприємства немає. Відповідно, на підставі пп.14.1.224 ПКУ, воно не буде розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку.
Транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та (або) зберігається пальне на митній території України, може бути визнаний акцизним складом пересувним. Зокрема, згідно пп. 14.1.61 ПКУ, транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання в разі зберігання в ньому пального на митній території України.
Втім, за там же пп. 14.1.61 ПКУ, не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального для потреб власного споживання. Зазначене ж сільськогосподарське підприємство, не являючись розпорядником акцизного складу, переміщує своїм автомобілем зі спеціальним обладнанням («бензовоз»), ємністю 2 м.куб., власне пальне для потреб власного споживання (для заправлення власної техніки у полі). Тому, цей автомобіль не являється акцизним складом пересувним.
За загальним правилом, згідно оновленого з 01.07.2019р. пп. 230.1.5 ПКУ, не тільки транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також і транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального для потреб власного споживання, повинні обліковуватися в «Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий» (далі – Перелік), створення та ведення якого забезпечується ДФСУ. Перелік таких транспортних засобів, що переміщують пальне, має бути розміщений на офіційному веб-сайті ДФСУ.
Включення (виключення) транспортних засобів до (з) Переліку здійснюється одним з трьох варіантів:
1) Автоматично – на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
2) На підставі «Заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними» (далі – Заявка), в яких зазначається період переміщення такого пального;
3) На підставі митних декларацій – при переміщенні пального митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним пп. «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України.
Так як нас цікавлять саме Заявки, то відзначимо, що вони подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального для потреб власного споживання. Заявка у формі електронного документу надсилатиметься ДФСУ.
Переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які не зазначені в Заявках, надісланих ДФСУ, забороняється.
Звертаємо увагу, що з норм доданого з 01.07.2019р. до п. 228.3 ПКУ нового абзацу 2 випливає наступне: у разі виявлення фактів переміщення та (або) зберігання пального, що не зазначені в заявках на переміщення пального, транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, відповідні контролюючі органи тимчасово (до винесення рішення суду) вилучають таке пальне та транспортні засоби з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).
Отже, з наведених законодавчих норм, до надання офіційних роз’яснень контролюючими органами, можна зробити наступний висновок: сільськогосподарське підприємство, яке не є розпорядником акцизних складів, має показувати з 01.07.2019р. ДФСУ, що воно транспортує власне пальне для потреб власного споживання, подаючи відповідну «Заявку на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними», зазначивши в ній період переміщення пального.
1Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.18р. № 2628-VIII.