Хто такі контрольовані іноземні компанії та хто і як має звітувати про КІК, яка відповідальність?

Хто такі КІК?

Починаючи з 01.01.2022р., у зв’язку з внесенням змін до Податкового кодексу України (далі ПКУ), якими було доповнено новою статтею 39², відповідно до змісту якої, було введено поняття Контрольовані іноземні компанії (КІК). Так, під КІК слід розуміти будь-яку юридичну особу, зареєстровану в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної або юридичної особи резидента України.

Хто є контролюючою особою?

Контролюючою особою є фізична або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії. При цьому, іноземна компанія вважається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа або юридична особа – резидент України володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Як оподатковується прибуток КІК?

Відповідно до норм ст. 39².2.1. ПКУ, платником податку щодо прибутку контрольованої іноземної компанії є контролююча особа. При цьому, якщо одна фізична або юридична особа володіє часткою або контролює частку в розмірі 25 і більше відсотків у контрольованій іноземній компанії спільно з іншими фізичними та/або юридичними особами, та при цьому жодна з осіб самостійно не визначить себе контролюючою особою щодо такої частки у повному розмірі, вважається, що всі зазначені особи є контролюючими особами для контрольованої іноземної компанії у рівних частках (незалежно від того, чи досягає розмір частки кожного з них 25 відсотків).

Відповідно до ст. 39².2.2. ПКУ, об’єктом оподаткування, для податку на доходи фізичних осіб або податку на прибуток підприємств контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична чи юридична особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, який обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею. Така частина прибутку контрольованої іноземної компанії включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному п. 170.13 ПКУ, або за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розділом ІІІ ПКУ. При цьому, зазначимо, що оподаткування контролюючих юридичних та фізичних осіб – резидентів України, в контексті норм ПКУ, має ряд особливостей щодо визначення об’єкту оподаткування та застосування відповідної ставки податку, що заслуговує на окрему увагу та окремий розгляд цієї теми.

Хто звільняється від оподаткування КІК?

Відповідно до п.п. 39².4.1 п. 39²4 ст. 39² ПКУ, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов, між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та виконується будь-яка з таких умов: контрольована іноземна компанія фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену п. 136.1 ст. 136 ПКУ, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел.

У разі якщо частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить більше 50 відсотків загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел, для цілей застосування ст. 39² ПКУ такі доходи визнаються активними, за умови що контрольована іноземна компанія фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів та має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).

Для цілей ст. 39² ПКУ ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множення на 100 відсотків.

Згідно з п.п. 39².4.2 п. 39².4 ПКУ незалежно від виконання умов, передбачених п.п. 39².4.1 п. 39².4 ПКУ, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов: 

– загальний сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 млн. євро на кінець звітного періоду (п.п. 39².4.2.1 п.п. 39².4.2 п. 39².4 ст. 39² ПКУ);

– контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі, встановлюються Кабінетом Міністрів України (п.п. 39².4.2.2 п.п. 39².4.2 п. 39².4 ст. 39² ПКУ).

Таке звільнення поширюється на всі контрольовані іноземні компанії, включені до консолідованої фінансової звітності такої публічної контрольованої іноземної компанії, а також на інші іноземні компанії, пов’язані з публічною контрольованою іноземною компанією в частині дивідендів, які походять від такої публічної контрольованої іноземної компанії. У разі якщо контрольована іноземна компанія, на яку поширюється таке звільнення, виплачує дивіденди на користь контрольованої іноземної компанії, яка не є публічною компанією, такі дивіденди враховуються при розрахунку скоригованого прибутку такої контрольованої іноземної компанії на загальних підставах;

– контрольована іноземна компанія є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників) (п.п. 39².4.2.3 п.п. 39².4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39² ПКУ). 

Відповідно до вимог п.п. 39².4.3 п. 39².4 ст. 39² ПКУ, у разі якщо прибуток контрольованої іноземної компанії звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії відповідно до положень п.п. 39².3.2 п.п. 39².3 ПКУ. Відповідно до вимог п.п. 39².4.4 п.п. 39².4 ПКУ, передбачено, що контролююча особа має право добровільно відмовитися від звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень п.п. 39 прим. 2.4.1 або 39².4.2  п. 39².4 ПКУ та прийняти рішення про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії шляхом подання відповідної заяви у довільній формі одночасно з поданням звіту про контрольовані іноземні компанії.

Хто, коли та як має звітувати про КІК?

Подання звітності про КІК (Звіт про КІК подається виключно в електронній формі) має відбуватись одночасно із поданням декларації з податку на прибуток контролюючою юридичною особою або декларації про майновий стан і доходи, контролюючою фізичною особою. Звіт про КІК подається незалежно від наявності чи відсутності звільнення скорегованого прибутку КІК від оподаткування. Перший звіт про КІК буде подаватись контролюючими особами у 2024 році, одразу за 2022 рік та 2023 рік. 

Крім цього, контролююча особа має подавати до податкового органу повідомлення про безпосереднє / опосередковане набуття або припинення участі в КІК, яке має відбуватись протягом 60 днів із дня такої події. Повідомлення не подається, у випадку, якщо КІК є публічною компанією.

Яка відповідальність за порушення правил КІК?

Відповідальність за порушень правил КІК передбачена вимогами п.п. 120.7 ст. 120 ПКУ, згідно з яким передбачено:

– неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

– несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії, тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

– не відображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або не відображення інформації, визначеної підпунктами “г” – “з” підпункту 39^-2.5.3 пункту 39^-2.5 статті 39^-2 ПКУ, щодо наявних контрольованих іноземних компаній, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт не відображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми;

– неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 39².5.5 пункту 39^-2.5 статті 39^-2 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт;

– неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо контрольованої іноземної компанії на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 39². ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків від суми доходу контрольованої іноземної компанії, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, як вбачається з наведеного вище, штрафні санкції за порушення правил КІК досить суворі. Проте, на період військового стану, та штрафні санкції не застосовуються.

Щоб не сплачувати штрафні санкції у майбутньому, фізичним та юридичним особам – резидентам України, які відповідають визначенню контролюючої особи, ми радимо детально проаналізувати умови щодо володіння часткою в іноземній компанії, визначитися з наявністю чи відсутністю статусу контролюючої особи такої компанії та за відповідності вимогам законодавства, подати звіти.

У разі виникнення питання щодо оподаткування КІК, або виникнення необхідності щодо подання повідомлення про КІК, просимо звертатись до нашої компанії. Ми залюбки наддамо допомогу у вирішенні таких питань.