Не всі вітчизняні підприємства зобов’язані складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності. А оприлюднювати фінансову звітність разом з аудиторським висновком повинні не тільки ті, хто використовує міжнародні стандарти. Далі про все за порядком ….
Складання звітності за міжнародними стандартами
Відповідно до частини другої статті 121 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі – Закон № 996-XIV) фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність1 за міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – МСФЗ2) складають:
1. Підприємства, що становлять суспільний інтерес;
2. Публічні акціонерні товариства;
3. Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;
4. Підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Крім тих, що зазначені, інші підприємства самостійно визначають доцільність застосування МСФЗ для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.
__________________________
1Консолідована фінансова звітність – фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці.
2 МСФЗ – прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності.
Відмітимо, що згідно частини шостої статті 121 Закону № 996-XIV підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за МСФЗ, зобов’язані забезпечити ведення бухгалтерського обліку відповідно до облікової політики за МСФЗ. При чому, після подання першої фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності за МСФЗ, що визнається такою у порядку, визначеному цими ж стандартами.
Розглянемо кожен з випадків частини другої статті 121 Закону № 996-XIV окремо і більш детально.
Підприємства, що становлять суспільний інтерес
Такими підприємствами, як визначено статтею 1 Закону № 996-XIV, являються:
- підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію;
- банки;
- страховики;
- недержавні пенсійні фонди;
- інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств);
- підприємства, належать до великих підприємств.
Звертаємо увагу, що великими вважаються підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
- · балансова вартість активів – понад 20 мільйонів євро;
- · чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – понад 40 мільйонів євро;
- · середня кількість працівників – понад 250 осіб.
Увага!!!
Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів НБУ, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.
Частиною другою статті 2 Закону №996-XIV також визначено критерії для віднесення підприємств не тільки до великих, але й до мікропідприємств, малих або середніх підприємств. Та уточнено, що коли підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств.
Роз’яснення наведених норм знаходимо в Листі Мінфіну від 23.03.2020 р. №35210-06-5/8860, де наведено конкретний приклад.
ПРИКЛАД. За показниками річної фінансової звітності за 2017 рік підприємство відповідає критеріям, встановленим для середнього підприємства, тобто показники його відповідають щонайменше двом із таких критеріїв::
– балансова вартість активів – до 20 мільйонів євро;
– чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 40 мільйонів євро;
– середня кількість працівників – до 250 осіб.
На підставі цього факту, Мінфін робить такі висновки:
По-перше, з метою застосування норм Закону №996-XIV щодо визначення у 2018 році категорії, до якої належить підприємство, застосовувалися показники річної фінансової звітності за 2017 рік. Тому для цілей Закону №996-XIV, таке підприємство буде вважатись середнім протягом двох років поспіль, тобто протягом 2018 і 2019 років.
По-друге, якщо підприємство за результатами показників річної фінансової звітності за 2018 та 2019 роки вже відповідає критеріям великого підприємства (щонайменше за двома критеріями із двох), то таке підприємство відноситься до категорії великих підприємств та належить до підприємств, що становлять суспільний інтерес, починаючи з 01.01.2020 року.
По-третє, для такого підприємства, що вже відповідає критеріям великого підприємства та належить до підприємств, що становлять суспільний інтерес, зміна категорії з середнього на велике здійснюється з 01.01.2020 року. Відповідно, виникає обов’язок складати фінансову звітність за МСФЗ. Датою переходу на МСФЗ для такого підприємства, яке вперше застосовуватиме МСФЗ, буде 01.01.2020 року.
По-четверте, проміжна фінансова звітність, річна фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за 2020 рік складається та подається таким підприємством відповідно до вимог національних П(С)БО, але з обов’язковим перерахунком показників фінансової звітності відповідно до вимог МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності». Починаючи з 01.01.2021 року підприємство складає проміжну фінансову звітність, річну фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2021 рік за МСФЗ.
Саме цей алгоритм рекомендує застосовувати Мінфін для визначення дати переходу на МСФЗ великими підприємствами.
Новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям великого підприємства мають застосовувати показники на дату складання річної фінансової звітності.
Публічні акціонерні товариства
Відповідно до пункту 15-2 частини першої статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI, публічним акціонерним товариством є акціонерне товариство, щодо:
– акцій якого здійснено публічну пропозицію;
та (або)
– акції якого допущені до торгів на фондовій біржі в частині включення до біржового реєстру.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18.09.2018р. № 2545-VIII, видобувними галузями вважаються галузі промисловості, пов’язані з геологічним вивченням надр, у тому числі дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, виконанням робіт (здійсненням діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, реалізацією видобутої продукції, транспортуванням трубопроводами вуглеводнів, у тому числі з метою транзиту.
В свою чергу, суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, є, окрім ФОПа, юридична особа, яка здійснює:
- користування надрами для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
- видобування корисних копалин загальнодержавного значення;
- виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення
- транспортування трубопроводами вуглеводнів, у тому числі з метою транзиту.
Перелік корисних копалин загальнодержавного значення затверджений постановою Кабміну від 12.12.1994р. №827 (Перелік №827, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/827-94-%D0%BF#Text). Проте, офіс великих платників податків (http://officevp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/351384.html), зазначає, що перелік корисних копалин за КВЕД з метою застосування МСФЗ наведено в Спільному Листі Мінфіну і Держстату від 14.03.2018р. №35230-06-5/6959, №04.3-07/22-18 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v3523201-18#Text).
Отже, кожен суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, самостійно має аналізувати чинне законодавство з метою застосування МСФЗ. Приміром, буре вугілля відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення (Перелік №827), його добування відповідно до КВЕД-2010 належать до класу 05.20 «Добування бурого вугілля» групи 05.2 «Добування бурого вугілля» розділу 05 секції B (Спільний Лист Мінфіну і Держстату від 14.03.2018р. № 35230-06-5/6959, №04.3-07/22-18), а юридична особа, яка здійснює видобування корисних копалин загальнодержавного значення є суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях (ч.1 ст. 1 Закону №2545-VIII). Тобто, за всіма ознаками юрособа, що здійснює видобування бурого вугілля, має обов’язково використовувати МСФЗ.
Провадження господарської діяльності за видами переліку Кабміну
Пунктом 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабміну від 28.02.2000 р. № 419 (далі – Порядок №419) перераховані майже всі ті, що визначені частиною другою статті 121 та статтею 1 Закону № 996-XIV (див.вище), які мають складати фінансову звітність та консолідовану фінансова звітність за МСФЗ, окрім таких підприємств, що становлять суспільний інтерес:
– недержавні пенсійні фонди;
– інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств).
Разом з тим, уточнено, що за МСФЗ складають фінансову звітність та консолідовану фінансова звітність ще кредитні спілки, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за такими видами:
- · надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010);
- · недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);
- · допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).
Увага!!!
Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складена на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подається до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР, з метою забезпечення доступу органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої підприємствами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності (п. 2 Порядку №419). А таксономією фінансової звітності вважається склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Алгоритми переходу на МСФЗ прописані в Листі Мінфіну від 29.12.2017р. №35210-06-5/37175.
Оприлюднення звітності разом з аудиторським висновком
Загальні вимоги щодо оприлюднення на власній веб-сторінці підприємства (у повному обсязі) річної фінансової звітності (річної консолідованої фінансової звітності) разом з аудиторським висновком наведені в частині третій статті 14 Закону №996-XIV. Це зобов’язані робити:
- Не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом:
- підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів);
- публічні акціонерні товариства;
- суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку;
- суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.
- Не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом:
- великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів;
- середні підприємства;
- інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств.
Пунктом 2 Порядку №419 уточнено, що річна фінансова звітність та річна консолідована фінансова звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звіт про управління, консолідований звіт про управління, звіт про платежі на користь держави та консолідований звіт про платежі на користь держави, складення яких передбачено законодавством, повинні бути оприлюднені на веб-сторінці або веб-сайті підприємства (у повному обсязі) у форматі, який виключає можливість внесення змін до фінансової звітності іншими користувачами, та в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ.
Відповідно до частини шостої статті 14 Закону № 996-XIV, підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність – на заміну раніше поданої фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. При цьому, подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності (уточненої консолідованої фінансової звітності) здійснюються у такому самому порядку, як і фінзвітності, що уточняється.
Насамкінець…
Кожне підприємство має самостійно проаналізувати, чи повинне воно складати фінансову звітність (консолідовану фінансову звітність) за МСФЗ, оприлюднювати її на веб-сторінці або веб-сайті підприємства разом з аудиторським висновком. Послуговуючись при цьому наведеними нормами чинного законодавства та (або) враховуючи специфіку діяльності, роз’яснення Мінфіну та відповідних контролюючих органів.
Разом з тим потрібно пам’ятати, що податкові органи також висувають низку суто фіскальних вимог щодо отримання ними фінансової звітності з аудиторським висновком. А оприлюднення, визначеного Законом №996-XIV, їм замало….
Так, відповідно до п.46.2 статті 46 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону №996-XIV мають оприлюднювати річну фінансову звітність (річну консолідовану фінансову звітність) разом з аудиторським звітом, ще зобов’язані:
1. Разом з податковою декларацією з податку на прибуток подавати (як додаток, невід’ємна її частина) за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором.
2. Подаватиподатківцям річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.
Тобто, річна фінансова звітність за 2020 рік разом з аудиторським звітом мала бути подана до ДПС у строк не пізніше 10 червня 2021 року. На це вказують податківці у Листі від 04.06.2020р. №8939/7/99-00-07-02-01-07, уточнюючи, що коли показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками фінансової звітності, яка була подана разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, та такі зміни вплинули на показники такої річної декларації, платники податку на прибуток подають уточнюючу декларацію до річної податкової декларації за 2020 рік (звісно, разом з аудиторським звітом) у строк не пізніше 10 червня 2021 року.
Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податку наголошує (https://cvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/470929.html), що платник податку, який зобов’язаний оприлюднювати річну фінзвітність разом з аудиторським звітом, має можливість надіслати (через приватну частину Електронного кабінету) до контролюючого органу у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним:
– річну фінансову звітність у форматі XML за допомогою режиму «Введення звітності»;
– аудиторський звіт разом із супровідним листом у форматі pdf (обмеження 2 МБ) за допомогою режиму «Листування з ДПС».
У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 Податкового кодексу України, для подання податкових декларацій (розрахунків). Інакше кажучи, неподання фінансової звітності з аудиторським висновком прирівнюється до неподання (несвоєчасного подання) декларації, що загрожує штраф у розмірі 340 грн.